Як записати дитину до школи? Практичний гайд для батьків першокласника

Як подати документи у перший клас: терміни, заяви та оформлення

Коли подавати документи в перший клас?

Термін подачі заяв може варіюватися у регіонах. У 2025 році у більшості шкіл набір стартував 1 квітня і триватиме до 31 травня.

За законом, упродовж 1-15 червня заяви про зарахування не приймаються, що не виключає права батьків подавати їх після 15 червня на вільні місця.

Тобто якщо ви пропустили термін подання заяв, дитина все одно буде навчатися – просто може бути не такий великий вибір шкіл.

У скільки років йдуть у перший клас?

Закон передбачає початок навчання у 6 років. Однак почати навчання у 7 років також допустимо – діти можуть здобувати дошкільну освіту до 7 років.

Якщо сумніваєтеся, чи готова дитина до школи, радимо проконсультуватися з психологами (зокрема з тими, які у садочку), почути думку вихователів у садку.

Наприклад, психологиня Катерина Гольцберг каже, що буває радить йти дітям у школу пізніше.

"Деяким дітям я раджу йти в школу навіть у 7 років, тому що для дитини дуже важливе первинне відчуття успіху. Воно дає усвідомлення своєї майбутньої успішності. У всіх батьків є бажання бути найкращими, найсвідомішими, не втратити для дитини чогось. Тому я вважаю, що тут маємо бути на боці дитини і усвідомлювати, що краще для неї", – каже експертка.

Раніше ми писали, що робити, якщо у першокласника дезадаптація в школі. У деяких випадках помічним може бути навіть забрати дитину зі школи і почати навчання на рік пізніше.

Дошкільнятко та першокласник – це дуже різні статуси. Завдання батьків – допомогти дитині перейти до нового етапу життя спокійно та радісно.

Які документи потрібні для вступу у перший клас?

Подати документи в перший клас можна зробити онлайн або безпосередньо в обраній школі у кабінеті секретаря.

• паспорт або ID-картка одного з батьків або законних представників дитини
• свідоцтво про народження дитини
• довідка за формою № 086/о "Медична довідка (витяг з медичної картки амбулаторного хворого)"

Додатково:

• сканкопія документа, що підтверджує право на першочерговість зарахування (якщо така є)
• довідка батьків про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи
• довідка про звернення за захистом в Україні
• посвідчення біженця
• посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист (за потреби, лише у разі втрати свідоцтва про народження або медичної довідки)

Як записати дитину до школи онлайн?

Існує електронна система запису дитини до першого класу. Для цього треба:

• перейти на сайт Електронної реєстрації в заклади середньої освіти
• зареєструватися (для цього потрібна лише електронна пошта)
• створити кабінет батьків (заповнити профіль, додавши дані свого паспорта, адресу тощо)
• створити профіль дитини (потрібні дані свідоцтва про народження)
• створити заяву на вступ до першого класу (кабінет батьків/картка дитини/ натиснути на символ “+” біля картки дитини, при наведенні курсора буде напис “створити заяву”)
• Заповнити заяву, натиснути “відправити”
• Отримати автоматичний лист-підтвердження на електронну пошту, яку вказували під час реєстрації.

У формі реєстрації картки дитини та заяви на зарахування до першого класу є місця, куди треба завантажувати скани свідоцтва про народження, медичну довідку тощо.

Робити це одразу не обов’язково, заява однаково буде створена. Необхідні документи можна віднести або надіслати окремо, це потрібно узгодити зі школою.

Після створення заяви обов’язково потрібно зв’язатися зі школою (телефоном, за допомогою електронної пошти або ж особисто), аби підтвердити отримання заяви та з’ясувати решту організаційних моментів. Сюди відносимо і вибір навчальної програми, і вибір вчителя.

Зображення УП.Життя

Зображення УП.Життя

Які діти мають право на першочергове зарахування до школи?

Подавати заяву можна до будь-якого закладу освіти, незалежно від прописки, фактичного місця проживання тощо. Однак є діти, які мають право на першочергове зарахування до школи. Під час формування класів спершу зарахують їх, а потім – решту дітей.

Ось які привілеї мають значення для зарахування:

• проживання на території обслуговування закладу освіти (перелік вулиць шукайте на сайті обраного навчального закладу)
• навчання у закладі освіти рідних чи усиновлених братів або сестер
• робота у закладі освіти одного з батьків
• навчання дитини у дошкільному підрозділі закладу освіти

Програми навчання першокласників: як обрати клас для своєї дитини

Які є програми для навчання першокласників?

Програми навчання першокласників можна розділити на типові та альтернативні (авторські).

Типові – це НУШ-1 (за редакцією під керівництвом Олександри Савченко) та НУШ-2 (розробленої під керівництвом Романа Шияна).

Альтернативні:

• Освітня програма початкової освіти за вальдорфською педагогікою (автори Данило Косенко, Олена Мезенцева)
• "Світ чекає крилатих" (науковий керівник Анжеліка Цимбалару)
• "Росток" (науковий керівник Тамара Пушкарьова)
• "Інтелект України" (науковий керівник Ірина Гавриш)
• Освітня програма за системою розвивального навчання Ельконіна-Давидова та інших (автори Ірина Старагіна, Ганна Захарова)

Читайте також :

Коли реформа НУШ вдалася: приклад тих, хто попереду в Новій українській школі

Чому різні школи навчають за різними програмами?

По суті, всі освітні програми дають дітям одні й ті ж знання – питання у формі та подачі матеріалу. Вона має бути зручною для вчителя та максимально зрозумілою для дітей.

Діти по-різному засвоюють інформацію: комусь важливе чітке розмежування предметів з обов’язковим закріпленням вдома, комусь безперервність освітнього процесу, яку може забезпечити проєктна робота, а є учні, яким складно дається навчання, але у грі вони здатні засвоювати все те ж, що й однолітки на класичному уроці. Тому й існують різні програми – аби зосередити навчальний процес навколо дитини.

Як школа обирає освітні програми?

Це непросте питання. Насамперед школа обирає типову освітню програму. Вчителька початкової та базової школи, методистка відділу змісту освіти Українського інституту розвитку освіти Ольга Мірошникова каже, зазвичай це або НУШ-1 (від Савченко), або НУШ-2 (від Шияна), не обидві одночасно, хоча теоретично це можливо.

Рішення про вибір програми має бути ухвалене на педагогічній раді школи. Вже до типової навчальної програми долучають альтернативні.

"Для цього педагог, який вирішив працювати за альтернативною авторською програмою, має звернутися до свого директора, отримати погодження, обґрунтувати, чому він вирішив, що це буде класно для забезпечення внутрішньої системи якості освіти в закладі. Пропозиція виноситься на педагогічну раду, яка заслуховує її, погоджує, і вже тоді школа пропонує батькам", – каже Ольга Мірошникова.

Однак так відбувається не завжди. Іноді школа може зреагувати на запит батьків. Якщо є охочі навчатися за альтернативною програмою – у навчальному закладі можуть відправити вчителя за його згодою на додаткове навчання та сформувати відповідний клас.

Чим відрізняються НУШ-1 і НУШ-2?

Спершу пояснимо різницю між типовими освітніми програмами НУШ-1 і НУШ-2.

Освітянка Ольга Мірошникова каже, що дві програми у межах одного стандарту дозволяють вчителям мати вибір та змогу найкращим чином реалізувати свої педагогічні здібності. По суті, вони обидві ведуть до однієї мети, але різними маршрутами.

Читайте також :

"Найбільше досягнення і невдача – це НУШ": міністр Лісовий про діяльність МОН за останній рік

НУШ-1 (програма за редакцією Олександри Савченко) зберігає структурований підхід до навчання, має виражений поділ на окремі навчальні предмети і чіткі рекомендації до методів, які може використати вчитель. Процес навчання дитини нагадає вам ваші власні роки у молодших класах – фактично, все те саме, лише трохи осучаснене.

НУШ-2 (за редакцією Романа Шияна) надає більше переваги інтегрованому навчанню, об’єднує зміст різних освітніх галузей в спільні проєкти, над якими працюють діти. Ця програма передбачає більшу свободу для вчителя у виборі методів і форм організації освітнього процесу та інтерактивних методів навчання.

На практиці це відбувається так: наприклад, тема тижня звучить як "Світ тварин", тема дня "Хто такі комахи?". На уроці "Я пізнаю світ" діти вивчають будову комахи. На українській мові – вчаться писати їхні назви. На математиці – рахують їхні лапки та вусики, виконують задачі про комах.

Освітні програми щоразу стають більш гнучкими, передбачають індивідуальний підхід до дитини та інтерактивний навчальний процес.

Ольга Мірошникова також є тренеркою НУШ, тому розуміє відмінності цих навчальних програм. Вона зауважує, у перші роки впровадження нових типових освітніх програм (2018-2019) варіант Савченко для багатьох вчителів спрацьовував як бронежилет: за ним було легко звітувати, а кількість інновацій була мінімальна і дозволяла зберігати традиційний підхід до викладання. Тож спершу НУШ-1 школи обирали частіше. Відповідно, НУШ-1 можна назвати перехідною зоною між колишньою системою навчання та сучасною.

"Дуже приємно, що ось цей перехідний період, як ви назвали НУШ-1, поступово змінюється, і більше шкіл переходять на програму Романа Богдановича Шияна. Заклад може змінити навчальну програму за рішенням педради, і насправді зараз уже більша залученість програми НУШ-2 до використання в освітньому процесі", – каже Ольга Мірошникова.

Серед інших відмінностей – різниця в оцінюванні та підході до інтеграції (наближення знань дітей до реального життя).

Читайте також :

Про експерименти з вишами, НУШ і відмову від ступеня. Інтерв’ю з Оксеном Лісовим

НУШ-2 передбачає максимальну інтеграцію (діти розглядають світ навколо себе і вчаться розуміти, знання з яких галузей їм у ньому потрібні), НУШ-1 – зберігає традиційний підхід до освіти з мінімальною інтеграцією.

Що ж до оцінювання Ольга Мірошникова пояснює, обидві програми підтримують НУШ-підхід до гуманного, підтримуючого оцінювання без балів у 1-2 класах та з можливим введенням рівневої системи в 3-4 класах (за рішенням школи).

Відмінність систем оцінювання у тому, що у НУШ-2 воно є інструментом розвитку і частина процесу навчання. У НУШ-1 оцінювання – це традиційно засіб перевірки результату, але з урахуванням формувального підходу.

Чим альтернативні навчальні програми відрізняються одна від одної?

Альтернативні програми ще називають платними. Це тому, що школа не передбачає купівлю підручників та зошитів для них. Відповідно, витрати лягають на гаманець батьків. Залежно від обраної програми, суми можуть відрізнятися. Наприклад, в Інтелект України дітям на кожен тиждень потрібен інший зошит з друкованою основою (один на всі предмети) + додаткові зошити на творчі заняття, математику тощо.

Ось короткі характеристики кожної програми. Детальніше про кожну окрему можна дізнатися на їхніх сайтах.

Освітня програма початкової освіти за вальдорфською педагогікою (автори Д. Косенко, О. Мезенцева)

Вальдорфська педагогіка (зустрічається також назва Штайнерівська) позиціонується як найпоширеніша у світі незалежна система альтернативної освіти для гуманістичного і цілісного виховання дітей. Ця система ґрунтується на роботах австрійського філософа XIX-ХХ століття Рудольфа Штайнера.

Така освітня система скоріше є філософією навчальних закладів, які працюють з нею. Зазвичай це приватні школи.

У початковій школі вона приділяє дуже мало (порівняно з типовими освітніми програмами) уваги академічним знанням, натомість дуже багато – творчості, спогляданню та спостереженню. В Україні останніми роками з’явилося багато дошкільних навчальних закладів за вальдорфською методикою.

"Світ чекає крилатих" (науковий керівник А. Цимбалару)

Програма передбачає максимальну інтегрованість навчального процесу до життя дітей.

Всього 6 предметів (математика, українська і англійська мови, всесвіт, фізична культура, арттехнології), відсутність підручника (навчання за зошитом-посібником, одним на тиждень) та самооцінювання. Частина навчання проходить в ігровій формі та квестах, багато рухливих вправ між заняттями. Загалом, система багато у чому нагадує НУШ-2.

"Росток" (науковий керівник Т. Пушкарьова)

Програма започаткована в Україні ще у 1996 році як науково-педагогічний експеримент (цілком можливо, що ви самі навчалися за цією програмою). Експериментальний термін завершився у 2014 році, і зараз вона діє як офіційна навчальна технологія.

Серед батьків вона відома як програма для дітей зі здібностями до математики, однак своїми творцями "Росток" позиціонується як така, що сприяє гуманістичним, екологічним та інтегративним освітнім ідеям.

Навчання дитини будується від абстрактного до конкретного, від загального до часткового та підлаштоване під вікові інтереси та особливості сприйняття. Наприклад, з перших класів діти починають вивчати астрономію, адже часто саме у ранньому віці малюків починає цікавити тема космосу; урок "Навколишній світ" ще у молодшій школі передбачає вивчення основ фізики, хімії та біології.

Ось тут ви можете побачити, як проходить дистанційний урок за освітньою програмою "Росток" з використанням інтерактивної платформи.

"Інтелект України" (науковий керівник І. Гавриш)

Мабуть, одна з тих авторських програм, які часто зустрічають опір батьків та вчителів: мовляв, велике академічне навантаження забирає у дітей дитинство. Однак водночас вона має своїх прихильників та дітей, які успішно працюють з нею.

"Інтелект України" функціонує з 2018 року. Це дуже насичена програма, яка передбачає заняття на розвиток логіки, розуміння принципів самонавчання, застосування елементів STEM-освіти. Концепція програми звучить як "Сінгапурське освітнє диво без сінгапурських стресів" (Сінгапурську шкільну освіту називають однією з найефективніших у світі. Вона дуже насичена, але її слабке місце – це турбота про психо-емоційний стан учнів).

Як і багато інших освітніх програм, вона інтегративна, всі предмети у ній тісно пов’язані.

"Система розвивального навчання ДРіМ"

Інша назва – Освітня програма за системою розвивального навчання Д. Ельконіна, В. Давидова та інщих (автори І. Старагіна, Г. Захарова). Порівняно з попередніми альтернативними програмами, ця менш поширена. Творці позиціонують її як сумісну з НУШ, а унікальність програми пояснюють організацією навчання – у формі тривалого дослідження.

"Така система навчання забезпечує формування в учнів особливого – теоретичного типу мислення, який проявляється в умінні визначати сутність явища, а не орієнтуватися на його зовнішні ознаки, і на цій основі вибудовувати власну освітню траєкторію, діяти в ситуації, що постійно змінюється" – зазначають в описі Системи розвивального навчання.

На що звертати увагу при виборі класу для дитини?

Сподіваємося, ви розумієте, що "найкращої" освітньої програми просто не існує, але кожна може бути оптимальною для окремої дитини.

Аби знайти таку свою – зважайте на психологічні особливості дитини, дошкільну освіту (її рівень або взагалі відсутність), власні можливості бути залученим до навчання дитини.

Ольга Мірошникова насамперед радить звертати увагу на школи, які є поблизу вашого дому – аби дитина пізніше могла сама діставатися до неї без турбот. А також – йти "не на підручники, а до вчителя".

"Важлива не програма, важливо, хто її втілює. Насправді ідеальний вчитель може зробити те диво, відкриття для дитини на будь-якій програмі, він є цим ключиком, який покаже все краще в тій програмі, що є. Не вибирайте програму – вибирайте вчителя. Просто дивіться в очі людині, якій ви віддаєте найдорожче – свою дитину", – радить освітянка.

Можливостями знайомства з вчителем цікавтеся в обраній школі: це можуть бути пробні уроки підготовки до школи, день відкритих дверей або ж інші варіанти. А, можливо, вчитель викладає відео своєї роботи у мережу? Наприклад, короткі ролики з уроків вчителя початкових класів Антона Атаманчука вірусяться у TikTok і цього педагога тепер знають не лише київські школярі та їхні батьки, а й вся Україна.

Що потрібно дитині для навчання у першому класі?

Що потрібно знати дитині, яка йде у перший клас?

У першому класі дитині не потрібні додаткові знання. Однак є певні навички, над розвитком яких можна попрацювати перед школою. Це допоможе дитині швидше звикнути до нових правил.

"Я завжди відповідаю однаково на це питання: що першокласник нікому нічого не повинен. Законодавчо першокласник не зобов’язаний вміти ані читати, ані писати, ні рахувати до 100, розв’язувати рівняння. Я завжди дуже відмовляю батьків на зустрічах від підготовчих курсів. Але є базовий набір життєвих навичок, який реально дуже допоможе дитині адаптуватися до школи: вміння слухати дорослого і виконувати інструкцію, розуміти свої та чужі емоції, ділитися, чекати своєї черги", – зауважує Ольга Мірошникова.

Важливо також налаштувати графік, аби дитина заздалегідь звикла до ранніх підйомів: невиспаному першокласнику буде геть не до знань на уроках. Ну і, звісно, пояснити дитині, що школа – це дружнє для неї місце.

"Дитині, яка йде у перший клас, потрібно мати не "валізу знань", а рюкзак готовності до життя в новому середовищі. І головне: дитина має знати, що школа – це безпечне місце, де помилятись – можна, і де її приймають такою, яка вона є. Бо найкращий старт – це не ідеальні знання, а здорове середовище і впевненість у собі", – додає експертка.

Читайте також :

Перший клас не задався? Що робити, якщо дитина виявилася не готовою до школи

Які навички корисно розвивати дитині, яка готується до першого класу?

Психологиня Ірина Зозуля також зауважує, набагато важливішою за конкретні знання є психоемоційна готовність до школи. У цей період розвитку зрівняти дітей дуже складно.

"Оскільки шкільна зрілість, як і взагалі весь розвиток дитини, підкорюється закону нерівномірності (різні сторони особистості та психічні функції, розвиваються асинхронно: коли одні прискорюються в розвитку, інші – уповільнюється), кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої вразливості", – пояснює психологиня.

Експертка зауважує, старі тести, якими ще нас перевіряли на готовність до школи, потроху втрачають свою актуальність, однак є загальні навички, які досі лишаються важливими для комфортного і ефективного навчання дитини.

Дитина, готова до школи, має вміти:

• малювати,
• користуватися ножицями,
• слухати та переказувати оповідання,
• уважно переглядати дитячі фільми і виділяти те, що їй сподобалося,
• складати пазли та конструктор.

Також маркерами, за якими ви можете помітити готовність до школи, є:

• зміна зубів з молочних на постійні,
• дитина помічає і правильно розуміє, що відбувається навколо,
• охоче грається з дітьми,
• прибирає за собою іграшки.

Все це дуже загальні рекомендації і якщо якийсь із пунктів не про вашу дитину, це не означає, що вона не готова. Якщо вас не полишають хвилювання щодо готовності до школи, приділіть більше часу якісному спілкуванню з нею і готуйте її до навчання в ігровій формі.

Ігор на розвиток дрібної моторики дуже багато. Напростіші та найдоступніші з них ховаються на кухні, у банках з крупами та макаронами. Дозвольте дитині перебирати крупу пальчиками, викладати візерунки з гороху чи шукати слова у макаронах з буквами.

elena.hramova/Depositphotos

Як готувати дитину до школи:

• розвивати мовлення, мислення, пам’ять та уяву;

Грати в “Живе – неживе”, “Їстівне – неїстівне”, “Знайди предмет за описом”, “Ланцюжок слів”, тощо. Читати з дитиною, для дитини і для себе – бо ви і є найкращий зразок мовлення та поведінки.

• розвивати дрібну моторику;

Розмальовувати картинки, вирізати, складати мозаїку, пазли.

• допоможіть дитині осягнути склад числа;

Нема необхідності вчити дитину рахувати до 100 чи й до 20. Краще, аби дитина розуміла, з яких чисел можна скласти число 5, а з яких – 7. Навчіть дитину зворотньому рахунку.

• всіляко підтримуйте вільну повноцінну гру дитини;

Психолог Лев Виготський, один із основоположників когнітивної психології, зауважував: чим краще дитина грається, тим краще вона готова до школи.

• працюйте з мотивацією до навчання;

Для дитини однаково шкідливо бути як перевантаженою навчанням, так і перебувати у старшій групі не за віком і залишатися в садку ще на рік. Готуйте дитину не так до навчання, як до перебування у школі: нових знайомств, дисципліни. Якщо є можливість, відвідайте разом школу, погуляйте навколо неї, подивіться на класи, відвідайте разом з дитиною туалет – це зменшить страх перед новим.

Скільки триває урок в першому класі?

35 хвилин. За умови дистанційного навчання ще менше – 30 хвилин. Тривалість перерв може відрізнятися і визначатися безпосередньо керівництвом школи.

Що вчать у першому класі?

Перший клас передбачає отримання базових знань: вивчення букв, додавання-віднімання в межах 10, знайомство з числами до 100, розуміння тексту та відповіді на питання за ним. Однак альтернативні програми часто пропонують глибші знання, тому ці програми частіше обирають батьки, дітям яких подобається навчання й ці знання вони отримали ще у садочку.

Скільки уроків у першому класі?

4-5 уроків. П’ятий урок може бути, якщо він мистецький або фізкультурний. Три перших зазвичай складніші, аби краще засвоїти матеріал, поки дитина ще не втомилася. Останні уроки зазвичай фізкультура, арттехнології (малювання, конструювання, ліплення) тощо.

Експертка пояснює, що саме вчать на основних предметах:

• Українська мова і читання – опановують букви, читають, пишуть, висловлюють думки
• Математика – лічба до 100, додавання, віднімання, прості задачі, геометричні фігури.
• "Я досліджую світ" – пізнають себе, людей, природу, техніку, формують уявлення про світ.
• Мистецтво – співають, малюють, ліплять, розвивають уяву.
• Фізична культура – рухаються, грають, вчаться діяти в команді.

Читайте також :

Ненудна фізра: як шоумен Олександр Педан прокачує фізкультуру в школах і навчає вчителів

Як оцінюють першокласників?

Класичних табелів 5 або 12-бальної системи оцінювання у першому класі немає.

"Першокласника не "судять", а підтримують. Учитель щодня спостерігає за успіхами дитини, надає зворотний зв’язок у формі слів підтримки чи порад, допомагає зрозуміти, що вже вдається добре, а над чим ще варто попрацювати. У щоденнику ви не побачите оцінок. Але батьки першокласників мають регулярно отримувати усну або письмову характеристику прогресу дитини, зразки робіт, коментарі щодо навчальних досягнень", – роз’яснює Ольга Мірошникова.

Загалом, стиль оцінювання обирає вчитель, але у контексті формувального оцінювання. Що це означає: педагог може вигадати власну систему оцінювання, послуговуватися наклейками, формулюваннями як от "має значні успіхи" чи "потребує уваги та допомоги", але все це, аби допомогти учню оцінити свої знання самостійно, скерувати його.

Людмила Панасюк, "УП.Життя"