У 40 разів ширша за Місяць: вчені несподівано виявили масивну молекулярну хмару поблизу Землі
На відносно невеликій відстані від Землі науковці виявили масивну молекулярну хмару. За підрахунками вчених, ця структура в 40 разів ширша за Місяць і своєю масою переважає Сонце приблизно в 3400 разів.
Про це йдеться в дослідженні, яке опублікували в журналі Nature Astronomy, пише CNN.
Молекулярні хмари – це структури з газу та пилу, що може утворювати молекули водню та чадного газу. Щільні згустки всередині цих хмар можуть руйнуватися, утворюючи молоді зірки.
Зазвичай вчені виявляють молекулярні хмари за допомогою радіо- та інфрачервоних спостережень, які дозволять виявити хімічний слід чадного газу.
"Ми шукаємо чадний газ за одним атомом вуглецю та кисню, які легко випромінюють світло на довжинах хвиль, які ми можемо виявити. [Чадний газ] яскравий, і в нас є багато пристроїв, які можуть це виявити", – пояснив співавтор дослідження Томас Гаворт, астрофізик із Лондонського університету королеви Марії.
Однак виявлена нещодавно хмара пилу, яку назвали Еос не честь давньогрецької богині світанку, протягом тривалого часу залишалася непоміченою. Попри близькість до Землі цю структуру не вдавалося побачити дослідникам, які використовували традиційні методи пошуку.
Особливістю Еос є те, що вона не містить багато чадного газу, тому не випромінює характерне світло, яке можна виявити в радіо- та інфрачервоному діапазоні. Знайти масивну структуру вдалося за допомогою ультрафіолетового світла, який у хмарі випромінює водень.
"Єдина причина, чому нам вдалося вловити її (хмару – ред.) у цьому випадку, полягає в тому, що ми дивилися через інший спектр", – сказав Томас Гаворт.
Еос поблизу Землі побачили через спектограф, який розкладає далеке ультрафіолетове світло на його частини довжин хвиль. Цей процес нагадує призму, яка створює спектр із видимого світла.
"Це перша в історії молекулярна хмара, яку виявили через безпосередній пошук далекого ультрафіолетового випромінювання молекулярного водню. Дані показали молекули, що світяться за допомогою флуоресценції в ультрафіолетовому діапазоні. Ця хмара буквально світиться в темряві", – додав провідний автор дослідження Блейкслі Беркгарт.
За словами дослідника, завдяки Еос науковці зможуть дізнатися більше про те, як міжзоряний газ перетворюється на зірки та планети.
Раніше астрономи вважали, що гарно вивчили молекулярні хмари на відстані приблизно 1600 світлових років від Сонця, що зробило нове "досить круте відкриття" несподіваним, каже науковиця Меліса Макклюр.
"Ця нова молекулярна хмара розташована лише за 300 світлових років від нас, що ближче, ніж будь-яка інша з раніше відомих хмар. Дивно, що в нашій області довкола Сонця є щось настільки велике, чого ми не бачили раніше.
Це схоже на те, якби ви жили в передмісті в будинках і раптом усвідомили, що на одній із відкритих ділянок насправді підземний бункер", – сказала доцентка Лейденського університету (Нідерланди), яка не брала участі в дослідженні.
Раніше найпотужніший сонячний телескоп зробив надзвичайно деталізований знімок поверхні Сонця.
