Тризубець часів ханства. Що ви знаєте про прапор кримських татар і його символізм? ТЕСТ

Це тарак-тамга – тризубець і родовий знак династії Ґераїв, яка правила Кримським ханством із XV до XVIII століття. Він символізував спадкоємність і легітимність влади кримських ханів та був зображений на санджаках (бойових знаменах) представників династії. Загалом у Кримському ханстві налічувалося сотні тамг – кожен рід мав власну.

Це тарак-тамга – тризубець і родовий знак династії Ґераїв, яка правила Кримським ханством із XV до XVIII століття. Він символізував спадкоємність і легітимність влади кримських ханів та був зображений на санджаках (бойових знаменах) представників династії. Загалом у Кримському ханстві налічувалося сотні тамг – кожен рід мав власну.

Це тарак-тамга – тризубець і родовий знак династії Ґераїв, яка правила Кримським ханством із XV до XVIII століття. Він символізував спадкоємність і легітимність влади кримських ханів та був зображений на санджаках (бойових знаменах) представників династії. Загалом у Кримському ханстві налічувалося сотні тамг – кожен рід мав власну.

Уперше тарак-тамгу на блакитному тлі як символ кримськотатарського народу затвердили на Першому Курултаї кримськотатарського народу 1917 року, коли проголосили Кримську Народну Республіку. Тоді ще тривали дискусії щодо вигляду герба. Вже у радянські часи кримськотатарський прапор був заборонений, але символ тамги зберігся у предметах побуту.

Уперше тарак-тамгу на блакитному тлі як символ кримськотатарського народу затвердили на Першому Курултаї кримськотатарського народу 1917 року, коли проголосили Кримську Народну Республіку. Тоді ще тривали дискусії щодо вигляду герба. Вже у радянські часи кримськотатарський прапор був заборонений, але символ тамги зберігся у предметах побуту.

Уперше тарак-тамгу на блакитному тлі як символ кримськотатарського народу затвердили на Першому Курултаї кримськотатарського народу 1917 року, коли проголосили Кримську Народну Республіку. Тоді ще тривали дискусії щодо вигляду герба. Вже у радянські часи кримськотатарський прапор був заборонений, але символ тамги зберігся у предметах побуту.

Він називається "Кьок байрак" (Kök Bayraq), що у перекладі з кримськотатарської означає "небесний прапор".

Він називається "Кьок байрак" (Kök Bayraq), що у перекладі з кримськотатарської означає "небесний прапор".

Він називається "Кьок байрак" (Kök Bayraq), що у перекладі з кримськотатарської означає "небесний прапор".

Він називається "Кьок байрак" (Kök Bayraq), що у перекладі з кримськотатарської означає "небесний прапор".

Тарак-тамга, ймовірно, виникла на межі XI-XIII століть, а на монетах Ґераїв зʼявилася з XV століття. Перший кримський хан Хаджи Ґерай утвердив тарак-тамгу як державний герб і наказав прикрашати нею офіційні документи – ярлики. Відтоді тарак-тамга з’явилася на печатках і монетах Кримського ханства. Також цей знак влади зображали на стінах ханського палацу і багатьох міських воротах Кримського ханства.

Тарак-тамга, ймовірно, виникла на межі XI-XIII століть, а на монетах Ґераїв зʼявилася з XV століття. Перший кримський хан Хаджи Ґерай утвердив тарак-тамгу як державний герб і наказав прикрашати нею офіційні документи – ярлики. Відтоді тарак-тамга з’явилася на печатках і монетах Кримського ханства. Також цей знак влади зображали на стінах ханського палацу і багатьох міських воротах Кримського ханства.

Тарак-тамга, ймовірно, виникла на межі XI-XIII століть, а на монетах Ґераїв зʼявилася з XV століття. Перший кримський хан Хаджи Ґерай утвердив тарак-тамгу як державний герб і наказав прикрашати нею офіційні документи – ярлики. Відтоді тарак-тамга з’явилася на печатках і монетах Кримського ханства. Також цей знак влади зображали на стінах ханського палацу і багатьох міських воротах Кримського ханства.

У тюркському світі блакитний колір мав особливе значення. Його називали "мави кок" – небесно-блакитний. Цей колір символізував чисте небо і був тісно пов’язаний із тенгріанством – стародавнім віруванням тюрків, де єдиним богом вважався Тенгрі (Володар Неба).

У тюркському світі блакитний колір мав особливе значення. Його називали "мави кок" – небесно-блакитний. Цей колір символізував чисте небо і був тісно пов’язаний із тенгріанством – стародавнім віруванням тюрків, де єдиним богом вважався Тенгрі (Володар Неба).

У тюркському світі блакитний колір мав особливе значення. Його називали "мави кок" – небесно-блакитний. Цей колір символізував чисте небо і був тісно пов’язаний із тенгріанством – стародавнім віруванням тюрків, де єдиним богом вважався Тенгрі (Володар Неба).

Одна з версій походження тарак-тамги Чингізидів описана в рукописі XVII століття "Історія родоводу татар" історика Абдулгазі. У ньому йдеться про монгольську пані Алан-Гоа, яка після смерті чоловіка начебто завагітніла від божественного гостя, що з’явився в ореолі золотого сяйва, і народила трьох синів. Відтоді три роди, які пішли від синів Алан-Гоа, шанували як символ "непорочного зачаття" від самого бога Тенгрі. За легендою, це і було причиною виникнення родового знаку тризубця єдності – тарак-тамги золотого кольору. За ще однією з версій, тарак-тамга дісталася Ґераям у спадок від Джучі, першого сина Чингісхана.

Одна з версій походження тарак-тамги Чингізидів описана в рукописі XVII століття "Історія родоводу татар" історика Абдулгазі. У ньому йдеться про монгольську пані Алан-Гоа, яка після смерті чоловіка начебто завагітніла від божественного гостя, що з’явився в ореолі золотого сяйва, і народила трьох синів. Відтоді три роди, які пішли від синів Алан-Гоа, шанували як символ "непорочного зачаття" від самого бога Тенгрі. За легендою, це і було причиною виникнення родового знаку тризубця єдності – тарак-тамги золотого кольору. За ще однією з версій, тарак-тамга дісталася Ґераям у спадок від Джучі, першого сина Чингісхана.

Одна з версій походження тарак-тамги Чингізидів описана в рукописі XVII століття "Історія родоводу татар" історика Абдулгазі. У ньому йдеться про монгольську пані Алан-Гоа, яка після смерті чоловіка начебто завагітніла від божественного гостя, що з’явився в ореолі золотого сяйва, і народила трьох синів. Відтоді три роди, які пішли від синів Алан-Гоа, шанували як символ "непорочного зачаття" від самого бога Тенгрі. За легендою, це і було причиною виникнення родового знаку тризубця єдності – тарак-тамги золотого кольору. За ще однією з версій, тарак-тамга дісталася Ґераям у спадок від Джучі, першого сина Чингісхана.

У геральдичних традиціях Кримського ханства тарак-тамгу та блакитний колір не поєднували на знаменах. Їх використовували окремо – блакитне полотнище як сакральне, а тамгу – як династичний знак. Їхнє об’єднання з’явилося лише в ХХ столітті, в часи національно-визвольного руху.

У геральдичних традиціях Кримського ханства тарак-тамгу та блакитний колір не поєднували на знаменах. Їх використовували окремо – блакитне полотнище як сакральне, а тамгу – як династичний знак. Їхнє об’єднання з’явилося лише в ХХ столітті, в часи національно-визвольного руху.

Блакитний колір, що символізує чисте небо і має сакральне значення, рідко використовувався у військових прапорах. Його застосовували в релігійних та урочистих церемоніях, натомість у воєнних кампаніях переважали червоні, зелені, чорні, жовті прапори.

Блакитний колір, що символізує чисте небо і має сакральне значення, рідко використовувався у військових прапорах. Його застосовували в релігійних та урочистих церемоніях, натомість у воєнних кампаніях переважали червоні, зелені, чорні, жовті прапори.

Блакитний колір, що символізує чисте небо і має сакральне значення, рідко використовувався у військових прапорах. Його застосовували в релігійних та урочистих церемоніях, натомість у воєнних кампаніях переважали червоні, зелені, чорні, жовті прапори.

Блакитний колір, що символізує чисте небо і має сакральне значення, рідко використовувався у військових прапорах. Його застосовували в релігійних та урочистих церемоніях, натомість у воєнних кампаніях переважали червоні, зелені, чорні, жовті прапори.

Мініатюри XV-XVI століть показують, що кримські прапори та санджаки мали вертикальну конструкцію: високий дерев’яний держак, фігурне навершя (алем) і полотнище з тканини – найчастіше трикутне, іноді прямокутне. Алеми могли бути простими або шпичастими, робилися з латуні, міді чи бляхи. Іноді до них кріпили бунчук (туг) із кінських хвостів як знак військової доблесті.

Мініатюри XV-XVI століть показують, що кримські прапори та санджаки мали вертикальну конструкцію: високий дерев’яний держак, фігурне навершя (алем) і полотнище з тканини – найчастіше трикутне, іноді прямокутне. Алеми могли бути простими або шпичастими, робилися з латуні, міді чи бляхи. Іноді до них кріпили бунчук (туг) із кінських хвостів як знак військової доблесті.

Мініатюри XV-XVI століть показують, що кримські прапори та санджаки мали вертикальну конструкцію: високий дерев’яний держак, фігурне навершя (алем) і полотнище з тканини – найчастіше трикутне, іноді прямокутне. Алеми могли бути простими або шпичастими, робилися з латуні, міді чи бляхи. Іноді до них кріпили бунчук (туг) із кінських хвостів як знак військової доблесті.

Санджак-шеріф – священне полотнище, яке нібито належало самому Чингісхану. Його піднімали лише перед битвою, після молитви. Нарівні з санджак-шеріфом представники династії Ґераїв шанували чорно-червоне полотнище, вкрите сурами з Корану. У поході ці знамена несли перед кримським ханом і берегли в його особистому шатрі. На жаль, санджак-шеріф не зберігся до наших часів.

Санджак-шеріф – священне полотнище, яке нібито належало самому Чингісхану. Його піднімали лише перед битвою, після молитви. Нарівні з санджак-шеріфом представники династії Ґераїв шанували чорно-червоне полотнище, вкрите сурами з Корану. У поході ці знамена несли перед кримським ханом і берегли в його особистому шатрі. На жаль, санджак-шеріф не зберігся до наших часів.

Санджак-шеріф – священне полотнище, яке нібито належало самому Чингісхану. Його піднімали лише перед битвою, після молитви. Нарівні з санджак-шеріфом представники династії Ґераїв шанували чорно-червоне полотнище, вкрите сурами з Корану. У поході ці знамена несли перед кримським ханом і берегли в його особистому шатрі. На жаль, санджак-шеріф не зберігся до наших часів.

Тамги – це гербові емблеми, що зазвичай мали форму простих геометричних фігур. Деякі форми тамг виникали зі священних піктограм, інструментів, знарядь праці, тварин – тобто з простих сакральних або тотемних форм.

Тамги – це гербові емблеми, що зазвичай мали форму простих геометричних фігур. Деякі форми тамг виникали зі священних піктограм, інструментів, знарядь праці, тварин – тобто з простих сакральних або тотемних форм.

Тамги – це гербові емблеми, що зазвичай мали форму простих геометричних фігур. Деякі форми тамг виникали зі священних піктограм, інструментів, знарядь праці, тварин – тобто з простих сакральних або тотемних форм.

У книзі "Енциклопедія кримської давнини" описано десятки родових гербів боспорських царів, серед яких вирізняється знак цариці Динамії, онуки Мітрідата Євпатора. За формою він дуже схожий на тарак-тамгу Ґераїв. Боспорські царі були місцевого походження, і їхні герби мали кримське коріння. Знак, що нагадує тарак-тамгу, карбувався на монетах Пантікапея.

У книзі "Енциклопедія кримської давнини" описано десятки родових гербів боспорських царів, серед яких вирізняється знак цариці Динамії, онуки Мітрідата Євпатора. За формою він дуже схожий на тарак-тамгу Ґераїв. Боспорські царі були місцевого походження, і їхні герби мали кримське коріння. Знак, що нагадує тарак-тамгу, карбувався на монетах Пантікапея.

У книзі "Енциклопедія кримської давнини" описано десятки родових гербів боспорських царів, серед яких вирізняється знак цариці Динамії, онуки Мітрідата Євпатора. За формою він дуже схожий на тарак-тамгу Ґераїв. Боспорські царі були місцевого походження, і їхні герби мали кримське коріння. Знак, що нагадує тарак-тамгу, карбувався на монетах Пантікапея.

У книзі "Енциклопедія кримської давнини" описано десятки родових гербів боспорських царів, серед яких вирізняється знак цариці Динамії, онуки Мітрідата Євпатора. За формою він дуже схожий на тарак-тамгу Ґераїв. Боспорські царі були місцевого походження, і їхні герби мали кримське коріння. Знак, що нагадує тарак-тамгу, карбувався на монетах Пантікапея.

Тюрколог Олександр Самойлович, археолог Осман Акчокракли та іраніст Віктор Філоненко досліджували кримськотатарські тамги в першій третині ХХ століття. Найбільше родових знаків виявили саме на надмогильних каменях Кезлевського цвинтаря – до 88 різних тамг. Більшість каменів не містили ні імен, ні дат – лише тамгу, що вказувала на рід, клан або сімʼю померлого. Трапляється навіть тамга у формі шестикутної зірки, відома серед киримли як печать Соломона.

Тюрколог Олександр Самойлович, археолог Осман Акчокракли та іраніст Віктор Філоненко досліджували кримськотатарські тамги в першій третині ХХ століття. Найбільше родових знаків виявили саме на надмогильних каменях Кезлевського цвинтаря – до 88 різних тамг. Більшість каменів не містили ні імен, ні дат – лише тамгу, що вказувала на рід, клан або сімʼю померлого. Трапляється навіть тамга у формі шестикутної зірки, відома серед киримли як печать Соломона.

Тюрколог Олександр Самойлович, археолог Осман Акчокракли та іраніст Віктор Філоненко досліджували кримськотатарські тамги в першій третині ХХ століття. Найбільше родових знаків виявили саме на надмогильних каменях Кезлевського цвинтаря – до 88 різних тамг. Більшість каменів не містили ні імен, ні дат – лише тамгу, що вказувала на рід, клан або сімʼю померлого. Трапляється навіть тамга у формі шестикутної зірки, відома серед киримли як печать Соломона.

Після початку масового повернення кримських татар із депортації, на Другому Курултаї 30 червня 1991 року блакитне полотнище з золотою тарак-тамгою стало офіційним національним прапором кримських татар. А у 2010 році в Україні офіційно запровадили День кримськотатарського прапора 26 червня.

Після початку масового повернення кримських татар із депортації, на Другому Курултаї 30 червня 1991 року блакитне полотнище з золотою тарак-тамгою стало офіційним національним прапором кримських татар. А у 2010 році в Україні офіційно запровадили День кримськотатарського прапора 26 червня.

Після початку масового повернення кримських татар із депортації, на Другому Курултаї 30 червня 1991 року блакитне полотнище з золотою тарак-тамгою стало офіційним національним прапором кримських татар. А у 2010 році в Україні офіційно запровадили День кримськотатарського прапора 26 червня.

Після початку масового повернення кримських татар із депортації, на Другому Курултаї 30 червня 1991 року блакитне полотнище з золотою тарак-тамгою стало офіційним національним прапором кримських татар. А у 2010 році в Україні офіційно запровадили День кримськотатарського прапора 26 червня.