Зміни в календарі щеплень та "холівари" навколо гепатиту B. Що важливо знати
В Україні змінюють календар щеплень. Що саме тепер буде по-іншому?
Поки що Національний календар профілактичних щеплень передбачає імунізацію проти 10 захворювань: туберкульозу, гепатиту В, кору, епідемічного паротиту (свинки), краснухи, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту та Hib-інфекції.
Проте в національному календарі щеплень бракує низки вакцин, які є обов'язковими в інших країнах.
Зміни будуть стосуватися і того, в якому віці проводитимуть вакцинацію від певних хвороб.
Ми поговорили з дитячим інфекціоністом та очільником Національної технічної групи експертів з питання імунопрофілактики Федором Лапієм про всі нюанси, а також суперечливі моменти нововведень.
Які ж зміни очікуються?
Наразі календар щеплень в Україні виглядає так:
Ключовим у Календарі профілактичних щеплень стане вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) для дівчат віком 12-13 років.
Вакцину закуповуватимуть коштом державного бюджету та використовуватимуть за однодозною схемою вакцинації. Такі схеми щеплення мають доведену ефективність та застосовуються вже в багатьох країнах. Для пацієнтів вакцина буде безоплатною.
Введення цієї вакцини стане доступним з 1 січня 2026 року.
Інша зміна, яку важливо згадати, – це зміщення другої дози вакцини КПК (кір, епідпаротит, краснуха) з 6 років на 4 роки, що відповідає практиці багатьох європейських країн. А у нашій ситуації дозволить забезпечити захист дітям передшкільного віку.
Третя зміна стосується вакцинації проти гепатиту B. І саме її критикують у пацієнтській та медичній спільнотах.
У цьому тексті спробуємо розібратись, що саме змінили, чому і які це може мати наслідки для суспільства.
Що важливо знати про щеплення проти гепатиту B
Гепатит В – це вірусне захворювання, яке вражає печінку і переважно передається через кров або статевим шляхом. Часто дитина інфікується від матері, якщо вона має вірус в крові. Вакцинація проти гепатиту B вкрай важлива саме для дітей віком перших років життя, особливо для немовлят, для яких зараження цим типом гепатиту в 95% завершується хронічною формою хвороби. Водночас у дорослих цей показник становить лише 5%.
За календарем щеплень, який хочуть змінити, вакцинація проти гепатиту В проводиться у перший день життя, потім у 2 та 6 місяців.
Тепер пропонують вакцинувати проти гепатиту B у 2–4–6–18 місяців.
За повідомленням ЦГЗ, це дозволить застосовувати сучасні комбіновані вакцини, а не лише окрему вакцину проти гепатиту, як це робиться зараз. Комбіновані одночасно захищають від кількох інфекцій, зменшуючи для дитини кількість уколів та візитів до лікаря.
Утім, така пропозиція спровокувала дискусію насамперед серед медиків. Наприклад, консультантка з грудного вигодовування та дитяча медсестра Вікторія Іванова написала на своїй сторінці у Facebook:
"Що мені сьогодні казати моїм вагітним? Що віднині вакцинація від гепатиту B в першу добу перестала бути важливою для всіх?"
Рішення засновані на даних, яких немає
Чому питання змін щодо гепатиту взагалі виникло?
Насамперед в більшості країн Євросоюзу в пологовому будинку щеплять лише немовлят з групи ризику, тобто тих, чиї батьки вже мають гепатит В. Іншим проводять щеплення у 2 місяці, як це тепер пропонується і в Україні.
Дитячий інфекціоніст та очільник Національної технічної групи експертів з питання імунопрофілактики Федір Лапій пояснює, що, зокрема й Інститут епідеміології та інфекційних захворювань ім. Громашевського неодноразово просив скасувати щеплення проти гепатиту B в пологовому.
Як пояснює інфекціоніст, основним аргумент для таких змін був той факт, що дані показували низьку поширеність антигену гепатиту B (HBS-антигену, тобто антигену, який вказує на зараження вірусом) серед населення, а саме на рівні 0,5-0,6%.
Проте чи є дані, на основі яких ухвалюються такі рішення, достатньо надійними? Чи відображають вони реальну ситуацію з вірусними гепатитами в суспільстві? От в цьому і є сумніви.
Адже низькі показники цілком можуть бути ознакою недостатньої діагностики, а не низьких показників захворювання.
"Ці дані насамперед базуються на показниках, які мають вагітні жінки. Проте є сумніви, чи можна це екстраполювати на популяцію: на рік на населення в 30 мільйонів ми реєструємо орієнтовно 190 тисяч вагітних жінок. І навіть в цьому сегменті рівень скринінгу вагітних жінок достатньо низький, що може призводити до неточних даних про поширеність вірусу. Наприклад, лише близько 50-60% вагітних за 2022-23 роки пройшли тестування на гепатит B, що ставить під сумнів точність статистики про його поширеність. А яка поширеність у тих, хто НЕ пройшов скринінг? Цього ми не знаємо", – каже Федір Лапій.
Щеплення проти гепатиту B ввели в український календар щеплень у 2000 році.
І вже у 2002, за словами Федора Лапія, дітей почали масово щепити в пологових будинках.
Проте антивакцинальна дезінформація зіграла свою роль і тут.
Було багато чуток та дезінформації навколо щеплення проти гепатиту, як серед пацієнтської спільноти, так і серед медичних представників.
Статистика показує, що багато чого змінилось з тих часів.
"Відповідно до статистики за 2024 рік, 72% дітей отримали щеплення проти гепатиту в пологовому. Тобто орієнтовно третина дітей виписується з пологового стаціонару без щеплення проти гепатиту", – каже Лапій.
І тут з'являється логічне питання: хто більш схильний відмовлятись від щеплення? Жінки, які пройшли скринінг, чи ті, що знехтували такою можливістю? Цього ми теж не знаємо.
Отож багато в чому рішення скасувати щеплення в пологовому не підкріплюється серйозними даними.
Що, однозначно, серйозний мінус цих змін.
Зміщення акцентів та нюанси, які можуть спрацювати
Проте деякі особливості України врахували. Що саме? Наприклад, за словами Федора Лапія, рекомендації прописали таким чином, що необстежена мати – це також умовна група ризику. Тобто щепити у пологовому будуть як тих немовлят, у чиїх мам визначили гепатит В на етапі вагітності, так і новонароджених тих жінок, хто не пройшов перевірки до пологів.
"Якщо результатів скринінгу на гепатит немає, то дитина без сумніву буде щепитись в пологовому. А не обстежених у нас 60% за підсумками 2024 року. Також групою ризику вважаються ті, хто мав гепатит В в анамнезі, або мають діагностований гепатит С або ВІЛ, а також немовлята, які при народженні мають патологію, яка потребує оперативного втручання. Такі немовлята будуть щеплені навіть при негативному результаті на гепатит В матері. Так ми можемо навпаки покрити більше людей з групи ризику", – каже дмтячий інфекціоніст.
Також він додає, що серед медиків, особливо вузьких спеціальностей, є схильність відмовляти від щеплення перед хірургічним втручанням через практично забобонну думку, що це може якось нашкодити.
Тепер, коли це питання врегульовано наказом, обійти такі випадки буде легше.
Комбіновані вакцини, гнучкість та економічна доцільність
Дефіцит вакцин – це завжди страшний сон для системи охорони громадського здоров'я.
А якщо казати про країну в стані війни, то гнучкість потрібна як ніколи.
"Нас постійно "лихоманить" щодо того, чим ми будемо вакцинувати через рік? Через два? Нам дуже складно обрати вакцини для календаря щеплення. У нас є програма, але немає контрактів на кілька років вперед. Маючи гнучкіші рекомендації, нам легше буде обирати виробників, спираючись зокрема на ціну вакцин", – каже Лапій.
А ще, комбінована вакцина це… захист від лікарської необізнаності.
У "бульбашці" прогресивних батьків та лікарів не стоїться питання, щепити чимось дитину чи ні. Проте це лише "бульбашка".
"У нас і надалі є проблеми зі скепсисом населення щодо вакцин. І досі є лікарі, які вигадують якісь власні схеми, погоджуючись щепити від одного і відмовляючи від іншого. І ми повинні це брати до уваги. Комбіновані вакцини скорочують ризики того, що дитина щось недоотримує", – каже інфекціоніст.
Він додає, що перехід до комбінованих вакцин полегшує доставку, логістику, зберігання, введення, витрати на утилізацію медичних відходів тощо.
На питання багатьох батьків, чи зможуть вони щепити дитину за бажанням Федір Лапій каже, що "скоріше так".
Він сподівається, що вдасться надати роз’яснення через інформаційні листи, які дозволять вакцинувати дітей в пологовому стаціонарі, навіть якщо за аналізами родина не в групі ризику.
Отож, з одного боку, зміни щодо щеплення проти гепатиту можуть виявитись стратегічно непоганим рішенням і в результаті, в популяції, більше дітей отримають належний захист.
Але те, що такі рішення ухвалюються не на основі чітких даних, а по суті на гіпотезах – є серйозною вадою нашої системи охорони здоров'я. І не лише в контексті вакцинації.
Наталя Бушковська, спеціально для УП. Життя
