Американські лікарі видалили пухлину хребта через око: історія порятунку 19-річної дівчини
У 2024 році американські лікарі провели 19-річній Карлі Флорес унікальну операцію – їй видалили злоякісну пухлину шийного відділу хребта через око.
Втручання тривало майже 19 годин, але за рік після нього рак до дівчини не повернувся і вона має позитивні прогнози, розповідає The Washington Post.
19-річна Карла Флорес почала помічати зміни у здоров’ї два роки тому. Одного дня, коли дівчина навчалася водити, вона подивилася крізь лобове скло та побачила попереду дві машини замість однієї.
Сімейний лікар подумав, що у неї може бути порушення зору. Однак під час обстеження у Карли виявили велике новоутворення, яке тиснуло на ліве око. Це була рідкісна злоякісна пухлина під назвою хордома.
Першу операцію дівчині провели у квітні 2024 року. Хірург Мохамед Лаліб з Медичного центру Університету Меріленду видалив частину черепа розміром з долоню, щоб дістатися до пухлини.
Вирізати вдалося не всю пухлину – настільки великою вона була. Потім частину черепа повернули на місце.
Операція пройшла успішно, однак Лаліб з’ясував, що насправді дівчина має дві хордоми.
Друга пухлина розміром з великий палець розташовувалася у шийному відділі хребта. Без агресивного лікування пухлина б продовжувала рости, збільшувати тиск на спинний мозок і могла паралізувати або навіть вбити дівчину.
Якби лікарі видаляли пухлину через задню частину шиї, вони б не бачили її, оскільки більша частина хордоми розташовувалася у передній частині хребта.
Втручання через рот підвищувало ризики зараження через велику кількість мікробів. А через ніздрю шлях до хребта був би обмежений піднебінням і верхньою щелепою.
Існував ще один варіант – через нижню очну ямку, яку Лабіб назвав "третьою ніздрею". Хоча таке хірургічне втручання вже практикували лікарі, використання цього шляху для доступу до хребта було новим.
Цей метод Лабіб описав у своїй науковій статті та запропонував використовувати його, щоб дістатися до пухлин під внутрішнім вухом. Свої висновки він зробив на основі роботи з трупами. Однак живій людині таку операцію хірург не проводив.
Хоча Карла й хвилювалася, та все ж вирішила довіритися лікареві.
За тиждень до операції медики видалили залишки пухлини в мозку через ніздрі. А хірург весь час продовжував тренуватися на трупах.
Операцію провели 1 травня 2024 року. Вона почалася о 8-й годині ранку та відбувалася під наглядом шести лікарів.
Спочатку оперував хірург Калпеш Вахарія. Він зробив розріз у верхній частині ясен, що дозволило відокремити м'які тканини від кістки в обох щоках і нижній повіці.
Далі Вахарія виконав кілька невеликих надрізів у внутрішній частині повіки, за допомогою яких звільнив очне яблуко і навколишні м'язи та жир, щоб перемістити їх на кілька міліметрів назад. Так вдалося уникнути тиску на очне яблуко та його делікатне нервове сплетіння.
Щоб додатково захистити око, на нього встановили невеликий пластиковий щиток.
За допомогою спеціального свердла Вахарія зробив тонкі надрізи в кістці, що дозволило видалити частини верхньої щелепи, дна очниці та внутрішньої стінки, яка відокремлює очну ямку від пазухи.
Також хірург видалив 2-3-сантиметровий шматок кістки зі стегна дівчини, який використали пізніше для реконструкції змінених ділянок обличчя.
Далі за справу взялися Мохамед Лаліб та Андреа Геберт.
Через праву ніздрю хірургиня провела ендоскоп, комбіноване світло і камеру, які освітлювали прохід до хребта. Через ліву ніздрю Лабіб опустив відсмоктувач, який використовувався для витягування відрізаних частин пухлини.
Через отвір під повікою провели свердло. Лаліб просвердлив кістку хребта та дістався до пухлини, а потім за допомогою дисектора делікатно відокремив і, шматок за шматком, видалив пухлину із захисної тканини навколо спинного мозку.
Лікарі також взяли жир із живота, щоб вкласти його навколо хребта і спинного мозку та запобігти витоку рідини.
Вахарія за допомогою частини кістки зі стегна відновив видалені частини верхньої щелепи та очної ямки. Він прикріпив відновлені ділянки за допомогою титанових пластин і крихітних гвинтиків. Для реконструкції стінок очної ямки використали титанову сітку.
Операція закінчилася о 2:50 ночі – вона тривала майже 19 годин. Хірурги робили короткі перерви кожні кілька годин, щоб поїсти та попити.
Потім Карлу відвезли на комп'ютерну томографію, щоб переконатися, що пухлину видалили повністю.
Через два дні дівчині зробили ще одну операцію, щоб стабілізувати з'єднання між кісткою в основі черепа і шийним відділом хребта.
Півтора місяця Карла провела на відновленні – спочатку в реабілітаційному центрі, а потім вдома.
Через кілька місяців вона почала протонну терапію – форму променевої терапії для знищення залишкових крихітних фрагментів пухлини.
Через рік після операції шия Карли все ще болить. Вона носить спеціальний комір, щоб підтримувати її та обмежувати рухи.
Останнє ультразвукове дослідження, проведене в березні, не показало жодних ознак повернення раку. За словами Лабіб, прогноз дівчини "чудовий".
