Гастрити, виразки та жовчнокам'яна хвороба: чому недуги дорослих стали частіше проявлятися у дитячому віці
Ще кілька років тому хвороби травної системи, як-от виразки чи камені у жовчних протоках, виявляли переважно у дорослих середнього віку.
Проте сьогодні дитячі лікарі фіксують тривожну тенденцію – ці патології не просто частішають серед дітей, а й значно "молодшають". Їх можуть діагностувати вже у віці 2-5 років.
Крім того, частота виявлення цих недуг в Україні за останні 5 років збільшилась втричі.
Молодшає й жовчнокам’яна хвороба. Раніше її діагностували в 40, а тепер – з 10-річного віку.
Що спричинило молодшання хвороб, пояснюють дитячі хірурги Ігор Гулавський й Богдан Мальований та гастроентерологині "Охматдиту" Вікторія Семен і Людмила Чекан.
Діагнози, що стрімко молодшають
Раніше частина хвороб травної системи траплялись переважно у дорослих. Але останні 5 років – це реальність навіть для дошкільнят. У них все частіше трапляються гастрити та гастродуоденіти – запалення слизової оболонки шлунка та ділянки, що переходить до дванадцятипалої кишки.
"Вони розвиваються у дітей на фоні стресів через навчання, контрольні, порушення режиму харчування тощо. Зараз ми фіксуємо гастрити вже в дітей 4 років, хоча ще недавно це були пацієнти 12–13 років", – відзначає дитячий хірург Ігор Гулавський.
Але є й серйозніші стани, наприклад, виразкова хвороба та перфорації. Тобто у дітей зʼявляються дефекти на слизовій шлунку або дванадцятипалій кишці, або навіть утворюються наскрізні отвори через стінки цих органів до черевної порожнини.
Ці стани можна виявити на фіброгастроскопії, коли проводять огляд слизової оболонки стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки за допомогою ендоскопа.
Гастроентерологиня Вікторія Семен додає, що зараз цей метод діагностики доводиться призначати навіть маленьким пацієнтам, бо це стало необхідністю.
"Бувають випадки, коли дитина потрапляє до лікарні з гострим болем в животі. Зі слів мами – дитя здорове, нічого не турбує. Але під час діагностики на фіброгастроскопії бачимо ерозії чи виразки. Раніше такі пацієнти були рідкістю, а тепер – частина буденності", – каже фахівчиня.
Якщо виразка не ускладнена кровотечею, то її лікують певними препаратами, але у разі погіршення стану такі пацієнти потребують негайного хірургічного втручання.
Камені у жовчовивідних протоках або у міхурі донедавна вважались проблемою людей середнього віку. Але тепер все частіше діагностується у 10-річних дітей.
І це – не поодинокі випадки жовчнокам'яної хвороби на рік, а декілька пацієнтів на місяць. Декому з них навіть доводиться видаляти жовчний міхур.
Як наслідок у пацієнтів порушується робота підшлункової залози, та навіть може виникнути жовчевий перитоніт – стан, коли жовч потрапляє в черевну порожнину, пояснює дитячий хірург Богдан Мальований.
При тому медики можуть виявити підвищення густини жовчі та її застій. При тривалому перебігу можуть утворитися сладжі – осад в жовчному міхурі, з якого згодом формуються камені. Причини цих порушень ті самі, що й у виразок та перфорацій. Вони є наслідками стресу, малорухомого способу життя, зловживання фастфудом, газованими та енергетичними напоями, самолікування та споживання антибіотиків.
Головний фактор – стрес
Опитані фахівці переконані: ключовим пусковим механізмом для багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту у дітей став стрес, який почався з пандемією COVID-19 та поглибився під час повномасштабного вторгнення.
"Діти перебувають у стані емоційного виснаження та хронічного стресу. Після завершення епідемії зросла кількість захворювань, які пов'язані з порушенням моторики шлунка, стравоходу, закиди жовчі, кислого вмісту. Це називається ГЕРХ – гастроезофагеальна рефлюксна хвороба або синдром подразнювального кишківника.
З початком війни все частіше стали діагностувати виразки та ерозії. Клініка перебігу хвороби не змінилась, але пацієнтів стало важче ввести в ремісію. Будь-яке емоційне перенавантаження знову запускає рецидив хвороби. Тому до лікування ми часто вимушені залучати неврологів, психологів та навіть психіатрів", – розповідає лікарка-гастроентерологиня Людмила Чекан.
За словами Вікторії Семен, все частіше вона зустрічає дітей із глибокими виразками, які виникають не через хелікобактер (бактерія, яка може спричинити інфекцію у дванадцятипалій кишці або шлунку), а на тлі емоційного перевантаження. Особливо – у сім’ях військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб.
"Дівчинка 6 років мала множинні виразки дванадцятипалої кишки, хоча харчувалася правильно. Мама – вчителька, а тато на війні. Коли батько отримав поранення – все активно обговорювалось вдома. Дитина взяла то надто близько до серця та сильно переживала", – розповідає лікарка.
Але не меншим стресом для дітей є й навчання – атмосфера у класі та спілкування з однолітками, а ще – контрольні, іспити чи відповіді на певних уроках.
"Є багато історій, коли діти кажуть, що їм не комфортно в школі. Але батьки махають рукою, мовляв, нічого, переживе. Але рано чи пізно цей стрес у дитини трансформується у хвороби ШКТ", – каже Вікторія Семен.
Вона додає, що батьки часто не звертають увагу на закрепи у дітей. Або – навіть не знають про це, бо діти замовчують.
Нездорове харчування та енергетики
Неправильне харчування – друга причина поширення гастроентерологічних хвороб. Нині діти регулярно вживають їжу зі штучними ароматизаторами, барвниками, підсолоджувачами та підсилювачами смаку. Це формує харчову поведінку, при якій фастфуд стає нормою, а домашнє харчування – винятком.
Вікторія Семен зауважує, що багато залежить від звичок у сімʼї щодо їжі, споживання води, фізичної активності. Адже сучасні діти ведуть "сидячо-лежачий спосіб життя" – багато часу проводять з гаджетами та мало рухаються. У підсумку це веде до порушень ваги, закрепів та застою жовчі.
"Вкрай важливо формувати культуру харчування. Якщо в сім’ї батьки п’ють пиво і їдять чипси, то й дитина робитиме так само.
Це призводить до жовчнокам’яної хвороби, виразок шлунка та 12-палої кишки, а також до багатьох інших ускладнень, з якими ми, лікарі, боремося щодня", – наголошує Богдан Мальований.
Окремим болем є вживання енергетичних напоїв. Вони викликають залежність, провокують безсоння, панічні атаки, а в окремих випадках – втрату свідомості. Лікарі зауважують, що були випадки, коли діти потрапляли до реанімації після таких напоїв.
"В енергетиках міститься гуарана – джерело кофеїну в концентрації до 40 мг на грам. Діти після вживання стають короткочасно активнішими, але згодом виснажуються фізично й емоційно. Це не просто напій, а стимулятор, що викликає звикання", – пояснює гастроентерологиня Людмила Чекан.
Вона додає, що газовані солодкі напої загалом не несуть жодної користі для дитини, адже складаються з барвників, цукрів, ароматизаторів, підсилювачів аромату тощо. А через високий вміст вуглеводів порушують обмінні процеси в молодому організмі.
Ігор Гулавський зауважує, що енергетичні напої є токсичними для підшлункової залози та печінки і можуть стати одним з факторів розвитку хвороб цих органів.
Як розпізнати і не проґавити: червоні прапорці та профілактика
Найнебезпечніша ситуація – коли батьки не помічають або ігнорують скарги дитини. Часто вони пояснюють усе глистами, зміною погоди, або навіть не вірять власній дитині.
"На прийомі буває таке, що мама запевняє – нічого її дитину не турбує, а донька чи син розповідає, що її постійно болить живіт. Це для батьків стає новиною", – згадує Вікторія Семен.
Симптоми, на які варто звертати увагу:
- біль у животі після їжі або натще;
- спастичні болі у животі, які минають після спазмолітиків (наприклад, "Но-шпа"), але їхня періодичність наростає;
- відсутність апетиту або відмова від їжі;
- нудота, блювота;
- закрепи, зміни у випорожненнях.
"Якщо у дитини сильний біль, інтенсивність якого наростає, вона займає вимушене положення тіла, є підвищення температури, слабкість, інтоксикація, то потрібно негайно звернутися до лікаря.
Малеча може потрапити до лікарні зі шлунково-кишковими кровотечами, перфораціями шлунку або дванадцятипалої кишки. Такі стани не розвиваються за один день, а є наслідком тривалого нездужання", – каже Людмила Чекан.
Гастроентерологиня Вікторія Семен додає, що останнім часом почастішали й так звані "німі" виразки, коли дітей тривалий час нічого не турбує та не болить. Але раптом з'являється блювота кров'ю та різкі болі в животі.
Лікування важких форм COVID-19 також вплинуло на роботу ШКТ та печінки. Це послабило природний бар'єр та спричинило хвилю неспецифічних захворювань.
Крім того, ліки мають побічні дії. Наприклад, прийом деяких антибіотиків спричиняє згущення жовчі. Багато дітей звертались зі скаргами на болі в правому підреберʼї. На УЗД було видно камінці в жовчних протоках.
"Важливо, аби батьки не займались самолікуванням. Часто на скарги у болі в животі дорослі дають анальгетики або вирішують "прогнати глистів". До нас потрапляли діти, які за рік отримали 5-6 курсів протигельмінтної терапії. А перевищення доз цих препаратів також згубно впливають на ШКТ", – наголошує лікарка.
Медики радять не нехтувати профілактичними оглядами у фахівців та проходити як мінімум УЗД-діагностику щороку.
Вікторія Андрєєва, "УП.Життя"
