Українці змінюють науку під час війни: може долучитися будь-хто
Цей матеріал – запрошення долучитись до найбільшого в історії України біобліцу – масової природничої акції, під час якої учасники фотографують і документують рослини, тварин, гриби та інші живі організми.
З 19 травня по 8 червня ви можете стати дослідником, зафіксувавши життя довкола себе через смартфон. І водночас – частиною спільноти, яка під час війни творить нову українську науку просто на вулицях, полях і подвір’ях власних будинків.
В усьому світі спостереження за природою під час прогулянок пересічних людей сильно пов'язане з наукою. Аматорські спостереження від власного подвір'я і до самих важкодоступних куточків дикої природи стають частиною офіційного вивчення Життя на Землі. Водночас сама наука поступово перетворюється на своєрідний азартний спорт.
У цьому тексті ми розкажемо, що таке громадянська наука і запросимо вас вже за кілька днів долучитись до найбільшого в історії України змагання спостерігачів за природою.
Що таке громадянська наука і чому це важливо
Громадянська наука – це коли до збору достовірних знань долучаються пересічні люди, а не тільки вчені. Наприклад, люди фотографують природні або історичні об'єкти, які бачать навколо себе, та завантажують знімки у спеціальні мобільні додатки. Щоб зробити наукове спостереження – не потрібні ні диплом, ні спеціальні прилади. Достатньо телефона і бажання дивитись навколо.
Зробивши звичайне фото, користувач одразу створює потенційно безцінне джерело знань. Адже додаток сам додає до зображення дату, час, координати тощо. І ось – допитливий школяр або випадковий мандрівник уже стає автором наукових даних!
Далі вже на своєму рівні спеціалісти опрацьовують такі аматорські відомості, коректно їх ідентифікують, і виникає неймовірна синергія. Для науковців спостерігач стає неоціненним помічником – очима і руками, що допомагають вивчати природу або історичну спадщину в далеких місцях, до яких науковцеві не завжди є змога дістатись.
Звісно, в цій історії легко оступитись з самого початку, якщо почати недооцінювати світ довкола. Коли ми живемо в рідному будинку і щодня ходимо однією дорогою на роботу чи навчання – світ навколо вже не здається унікальним і цікавим, все здається звичайним. Та насправді звичайне фото квітки на узбіччі дороги, метелика, що прилетів ввечері на світло, або пір'їни, загубленої на асфальті птахом, – це реально цікава і важлива інформація про живий світ. От уявімо наскільки цікавіше стане вам самим, якщо ви знайдете на своєму подвір'ї 50-60 різних рослин, ніж на початку, коли сфотогорафуєте лише першу з них!
Між іншим, користуючись цим застосунком, ви можете навіть поступово розбиратись з тим, хто живе і що росте там, де живете ви. Наприклад, з такими можливостями ви ніколи не розгубитесь, коли дитина запитає, як називається пташка.
Найбільш поширеним інструментом для аматорського спостереження природи став iNaturalist – платформа, яка поєднує мобільний додаток і глобальну базу біологічних спостережень.
В Україні її почали масово використовувати саме з 2022 року, коли розрив між людьми і дикою природою раптом скоротився через внутрішню міграцію та обмеження у пересуванні. Тепер українська спільнота, долучена до такого корисного дозвілля, складає вже понад 11 тисяч користувачів.
iNaturalist українською: цифри, які вражають
Спостереження українців уже використовуються у звітах Міжурядової платформи з біорізноманіття та екосистемних послуг (IPBES), а також входять до глобальної бази даних GBIF, якою користуються науковці, природоохоронні організації та уряди понад 100 країн.
Перші наукові публікації на основі спостережень українців через iNaturalist вже опубліковано в рецензованих виданнях. Ці дані також лягли в основу охоронних обґрунтувань для створення нових заказників в кількох областях України, зокрема на Поліссі та в Північному Причорномор’ї.
На момент написання статті українські користувачі iNaturalist завантажили майже 1,5 млн спостережень (детальна статистика тут). Це більше, ніж в усіх наших університетських гербаріях, колекціях і архівах разом узятих.
Зараз Україна – на 17 місці у світі за кількістю спостережень і на 13 місці за кількістю активних користувачів. Станом на травень 2025 року – понад 11 тисяч користувачів, які додали спостереження з усіх 25 регіонів України, включаючи прифронтові і тимчасово окуповані. Кількість нових спостережень зростає щомісяця, причому активність користувачів лишається стабільною навіть під час масованих атак чи блекаутів.
Понад 9800 видів тварин, 4900 видів рослин і 2800 грибів та лишайників уже визначено. Близько 70% спостережень підтверджені спільнотою як дослідницькі, тобто науково достовірні.
Коли починати розмову про статистику – за ними виникають і думки про азарт. Знайшовши перший десяток комах під час відпочинку на дачі, вже хочеться спробувати знайти більше. Ще більш нестримно азартні гени проявляються коли спілкуєшся з іншими користувачами додатка. І чим більш вони досвідчені – тим більше захочеться спробувати "наздогнати" їх.
Біобліц як спортивна версія науки
Для таких азартних дослідників (та й для всіх, хто просто готовий підтримати хорошу ідею) придумані біобюліци.
Біобліц – це подія, під час якої в певний період всі охочі фіксують усе живе навколо себе: рослини, тварин, гриби. Зокрема незабаром, з 19 травня по 8 червня 2025 року в усіх регіонах України пройде Перший загальноукраїнський біобліц.
Уперше до організації такого заходу в Україні долучились навіть урядові органи (зокрема Міндовкілля та Міносвіти), а також Чеська агенція охорони природи. Якою буде статистика після завершення конкурсних днів – поки не відомо, проте є всі шанси, що захід буде самою масовою подією в історії української громадянської науки. Ще до початку заходу відомо, що до нього будуть долучатись цілі школи, університети і навіть військовослужбовці ЗСУ.
Правила участі – за посиланням.
Попередні біобліци та міжнародний досвід
Україна вже має досвід участі у біобліцах. У 2022 році українці вперше долучилися до City Nature Challenge (CNC) – глобального змагання міст. Попри повномасштабне вторгнення, були створені локальні проєкти у Києві, Львові, Хмельницькому та Миколаєві. І навіть за умов війни сотні людей додали спостереження до міжнародного рейтингу нашої країни.
У серпні 2022 року до Дня Незалежності був організований спеціальний біобліц, що охопив понад 260 учасників з усього світу і дав понад 13 500 спостережень.
Цікаво, що сплеск такої цікавої діяльності припав на повномасштабне вторгнення. З одного боку – спостереження за природою це хороша реабілітація в умовах постійного стресу. А з іншого боку – це один зі способів продемонструвати ворогу, що наше життя не зупинилось, а світ за вікном кожного українця не перестав бути цікавим і прекрасним.
Навіщо це все?
Крім в принципі корисного збору знань, аматорські спостереження природи можуть допомогти і вивченню збитків, нанесених війною, та змін у природі, що відбулись через воєнні дії. iNaturalist дає змогу бачити, що росте біля вашого села, які птахи з'явились після пожежі, як змінюється ландшафт у прифронтових районах. Це – наука, яку робимо ми самі, там, де ми живемо.
Якщо науковці і не їдуть нас у гості, то ми і самі зможемо завітати до них зі своїми спостереженнями. І навіть якщо у вас не буде жодної публікації, а твоє ім’я не з’явиться в жодному журналі – це не менш важлива участь у науці, ніж у професора.
І це ще й спосіб бути частиною чогось більшого. Бо коли ви завантажуєте фото квітки з Миколаївщини, його бачить ботанік з Канади. А коли той визначає його – ваше фото потрапляє в глобальні бази даних. Знайдені випадково рідкісні види тварин і рослин вірогідно допоможуть зберегти від вирубки чи забудови ваше улюблене місце – як це вже відбулося, наприклад, у Житомирській області, де спостереження у iNaturalist підтвердили присутність рідкісних видів і стали підставою для відмови від забудови рекреаційної зони.
Наприклад, зараз Українська природоохоронна група закликає туристів фотографувати рослини і тварин на полонинах, щоб зберегти Карпати від забудови вітряками і вирубок у пралісах.
***
Тож запрошуємо Вас – зареєструйся в iNaturalist, встановіть додаток, і в період з 19 травня до 8 червня вийди на прогулянку. Хоч в парку, хоч у полі, хоч на руїнах заводу. Все живе, що вас оточує, – це не просто фон. Це – наочне підтвердження того, що життя триває. І саме завдяки вам – ми можемо його не просто бачити, а зберегти. Можливо, саме ваше фото стане підставою для створення заказника, або увійде в підручники. Бо це – історія про країну, яка не тільки захищається, а й пізнає себе.
Наука – це не лише формули, таблиці і колекції. Це ще й стежки, якими ходять звичайні люди з смартфонами.
Фото надані Наталією Матушкіною
Олексій Василюк, Українська природоохоронна група, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.